Сучасна телевізійна техніка вміє самостійно підключатися до інтернету — для цього зазвичай використовується дротове підключення, що дозволяє зробити пристрій частиною локальної мережі. Але користуватися проводами дуже незручно, враховуючи, що телевізор може перебувати на чималій відстані від комп’ютера і інших девайсів, які також здатні виходити в глобальну мережу. Саме тому все більше сучасних телевізорів може підключатися до інтернету через бездротові мережі стандарту Wi-Fi. Однак далеко не всі пристрої оснащуються вбудованим приймачем і не завжди є своя операційна система, яка дозволяє отримувати доступ до якісного контенту. Щоб підключити їх до мережі, вам буде потрібно придбати Wi-Fi-адаптер для телевізора — ми розповімо про те, за якими принципами слід вибирати такий гаджет.
Якщо в телевізорі немає штатних пристроїв підключення до бездротової мережі, ця проблема вирішується іншими способами
спосіб підключення
Найбільше пощастило власникам телевізорів з маркуванням Wi-Fi Ready — вони підтримують Smart TV і вже адаптовані до встановлення бездротового модуля. Приймач для такої техніки є невеликою карту, відповідну стандарту PCMCIA або його аналогу. Бездротовий модуль встановлюється в спеціальний слот, за рахунок чого він не виступає назовні і не займає вільних роз’ємів. Виходити в глобальну мережу з його допомогою гранично просто — приймач Wi-Fi потребує тільки в активації, яку можна виконати в меню системних налаштувань телевізора.
А ось підключити до інтернету телевізор, який спочатку був розрахований тільки на дротове з’єднання, буде трохи складніше. Уважно вивчіть інструкцію — пристрої, які підтримують установку додаткових компонентів, можна спробувати встановити з’єднання через приймач USB. Як і звичайний адаптер для комп’ютера, зовні він нагадує стандартну флешку і може відрізнятися тільки збільшеними розмірами і наявністю відкидний антени. Як і внутрішній бездротовий модуль, такий адаптер повинен самостійно розпізнаватися телевізором. Залишиться тільки включити розширення в меню телевізора, а також ввести базові дані мережі, щоб встановити підключення до інтернету.
Однак відсоток пристроїв, які не мають позначення Wi-Fi Ready і підтримують з’єднання через приймач з роз’ємом USB, невеликий. Всім іншим потрібно приставка, яку можна підключити через стандартний мережевий роз’єм RJ-45. Фактично, вона являє собою спрощений роутер, який приймає сигнали Wi-Fi і передає їх далі через кабель, використовуючи відповідну кодування. Таким чином, телевізор буде працювати зі звичайним проводовим підключенням, яке підтримується його програмним забезпеченням, тоді як приставка дозволить обійтися без прокладання кабелів по всьому будинку.
Найскладнішою є ситуація, при якій телевізор не підтримує Smart TV — він не може самостійно отримувати доступ до інтернету, щоб відтворювати онлайн-контент. У подібному випадку вам допоможе приставка, яка приєднується до пристрою через роз’єм HDMI. Фактично така HDMI-приставка являє собою повноцінний комп’ютер, що працює на Android або операційній системі власної розробки виробника. Звичайно, вона не замінює собою Wi-Fi-адаптер для телевізора, оскільки останній лише відтворює відеосигнал, який подає йому додатковий модуль. Однак відмінності невеликі — HDMI-приставка управляється за допомогою окремого пульта, але дозволяє отримати швидкісний доступ до інтернету без будь-яких обмежень.
Приставка, що підключається до HDMI дуже зручна в обігу — однак тільки якщо ви виберете підходяще за характеристиками пристрій. Щоб підключити телевізор до інтернету і не стикатися з обмеженням трафіку, віддайте перевагу пристосуванню, яке підтримує стандарт з’єднання Wi-Fi N. Якщо ви збираєтеся часто відкривати сайти, створені з використанням сучасних технологій, користуватися мультимедійним контентом, а також запускати різноманітні додатки, HDMI- приставка повинна мати такі мінімальні характеристики:
- Сучасний двоядерний процесор з робочою частотою понад 1,2 ГГц;
- Від 512 Мб вбудованої оперативної пам’яті;
- Окремий відеочіп.
HDMI-приставка, що дозволяє підключити телевізор до інтернету, коштує відносно недорого — можна придбати пристрій в ціновому діапазоні 2500-10000 рублів.
Технічні характеристики
Вище вже було згадано, що комп’ютер, що підключається до телевізійній техніці через роз’єм HDMI, повинен відповідати стандарту з’єднання Wi-Fi N. Ця рекомендація поширюється і на звичайний приймач, який може приєднуватися до пристрою за допомогою USB, RJ-45 або слота розширення. Крім того, слід звернути увагу і на потужність антени, через яку здійснюється підключення до бездротової мережі. Оптимальним значенням потужності приймача Wi-Fi є показник в 17-20 дБм, який забезпечує непогану дальність роботи і стійкість з’єднання.
Крім того, обраний приймач повинен підтримувати той же стандарт шифрування, що використовується вашим роутером. Фахівці не рекомендують купувати пристрої, які можуть шифрувати сигнал виключно із застосуванням методу WEP — на відміну від WPA2, він є застарілим і може істотно обмежувати пропускну здатність використовуваного каналу зв’язку. Якщо приймач підключається через USB, прослідкуйте, щоб він підтримував ту ж версію інтерфейсу, що і телевізор. На російському ринку починають з’являтися бездротові модулі, що відповідають стандарту USB 3.0 — звичайно, вони зможуть працювати і з другою версією роз’єму, але швидкість трансляції даних буде обмежуватися.
Найбільш просте рішення для бездротового зв’язку телевізора з роутером
Якщо ви володієте телевізором, виробленим Sony, Samsung, LG або Toshiba, краще відмовтеся від ідеї придбання адаптера стороннього виробника. Звичайно, фірмовий приймач, що підключається через USB, або має форму карти, обійдеться набагато дорожче, але тільки він дасть гарантію стійкої працездатності. Найбільші виробники світу дбають про отримання максимального прибутку, тому вони блокують можливість підключення додаткових модулів інших брендів. Не поспішайте радіти, якщо куплений вами адаптер працює всупереч сказаному вище — найчастіше підключення стає неможливим після виходу чергової прошивки.
тонкощі підключення
Все більша кількість телевізорів оснащується передавачами Wi-Fi вже на заводі, причому це стосується навіть бюджетних моделей, які доступні широкому колу споживачів. Проте як і раніше широко поширені і пристрої, які можна підключити до мережі тільки за допомогою додаткових модулів. Вибираючи для них адаптери, зверніть увагу на відповідність цих пристосувань різними стандартами, а також на потужність передавача, від якої залежить дальність виявлення і стійкість з’єднання. Якщо ж ваш телевізор не має операційної системи, для нього можна придбати HDMI-приставку, яка дозволить виходити в інтернет, користуватися онлайн-контентом і різними додатками.
