Сьогодні компанія Google може представити нове велике оновлення Android. У зв’язку з цим ми вирішили згадати, як розвивалася ця операційна система і які можливості в ній з’являлися з кожним апдейтом.
Розробка Android почалася в 2003 році компанією Android Inc., яка була куплена Google в 2005. Перша комерційна версія Android 1.0 була випущена у вересні 2008 року разом з HTC Dream — одним з перших смартфонів з сенсорним екраном.
Android 1.0 (вересень 2008)
В Android 1.0 був магазин додатків (Android Market), веб-браузер і підтримка камери (правда, без будь-яких налаштувань). Уже тоді Google попередньо встановлювати додатки для доступу до своїх сервісів: пошта, контакти, календарем, картам, пошуку, месенджер і YouTube.
Android 1.5 Cupcake (квітень 2009)
З цієї версії компанія Google почала давати великим оновленням Android кодові імена за назвами солодощів. Така традиція тримається досі.
Android 1.5 підтримував клавіатури сторонніх розробників з призначеним для користувача словником і прогнозуванням слів. На стартовий екран стало можна поміщати інтерактивні додатки — віджети, а інтерфейс став автоматично повертатися в залежності від того, як користувач тримає смартфон. крім того, з’явилася підтримка запису і відтворення відео в форматах 3GP і MPEG, а контактам в записній книжці стало можна призначати фотографії.
Android 1.6 Donut (вересень 2009)
З цією версією Android був оновлений Android Market — в ньому з’явився зручний пошук і перегляд скріншотів додатків.
Android 2.0 Éclair (жовтень 2009)
Найголовніше нововведення в Éclair — в камері з’явилася підтримка спалаху і різні настройки, в тому числі автоматичні сцени, баланс білого і макро-фокус. Були й менш помітні нововведення: стандартний поштовий клієнт став підтримувати роботу з декількома обліковими записами, а в SMS і MMS з’явився пошук по історії повідомлень.
Android 2.2 Froyo (травень 2010)
З випуском Froyo в Android з’явилася підтримка пуш-повідомлень, роздачі стільникового інтернету по Wi-Fi, Flash, GIF, акустичних систем з Bluetooth і екранів з роздільною здатністю аж до HD. Android Market навчився встановлювати додатки на карти пам’яті, а також автоматично завантажувати оновлення.
Android 2.3 Gingerbread (грудень 2010)
Android Gingerbread підтримував VoIP, NFC, гіроскопи і барометри, а також відтворення музики у форматі AAC і відео WebM / VP8. Крім того, з цим оновленням в Android з’явився менеджер завантаження, де можна подивитися, які файли були недавно завантажені на смартфон.
Android 3.0 Honeycomb (лютий 2011)
Android Honeycomb був розроблений спеціально для планшетів, а першим пристроєм з цією версією ОС став Motorola Xoom. Основний режим роботи на планшетах — ландшафтний, тому Google довелося оптимізувати інтерфейс Android спеціально під ці потреби. На екрані запущених завдань з’явилися мініатюрні зображення додатків, а в нижній частині екрана — панель навігації з годинником і швидким доступом до налаштувань і повідомленнями. Всі стандартні програми були оптимізовані для використання на планшетах. Honeycomb — перший Android з підтримкою багатоядерних процесорів, а з оновленням до версії 3.1 в ньому з’явилася підтримка зовнішніх клавіатур, мишей, джойстиків і гемпадов. На зміну неабияк застарілому оформлення Android прийшло нове — Holographic або Holo.
Android 4.0 Ice Cream Sandwich (жовтень 2011)
Інтерфейс Android 4.0 теж був виконаний в стилі Holo, а віртуальні кнопки навігації з Android 3.x можна було використовувати як на планшетах, так і на смартфонах. Всі пристрої стали підтримувати універсальну функцію захоплення скріншотів (кнопка харчування і зменшення гучності), в галереї з’явився фоторедактор, закладки стали автоматично синхронізуватися з десктопних браузером Chrome, дані з одного пристрою на інший стало можна передавати по Wi-Fi Direct, а стічне додаток камери отримало підтримку записи FullHD-відео.
Android 4.1 Jelly Bean (червень 2012)
В Jelly Bean сторонні лаунчер вперше отримали можливість додавати на стартовий екран віджети на пристроях без root-доступу. Планшети з невеликими екранами використовували не планшетний інтерфейс, а розтягнутий смартфонів. Повідомлення докучливих додатків стало можна відключати, а розмір значків додатків і віджети — масштабувати. Саме цій версії Android вперше став доступний голосовий асистент Google Now.
Android 4.2 Jelly Bean (жовтень 2012)
Зі сторінки блокування Android 4.2 стало можна переходити безпосередньо до камери, а на планшетах з’явилася підтримка перемикання між різними акаунтами. Взаємодіяти з деякими додатками можна прямо з шторки з повідомленнями, не відкриваючи їх. На всіх пристроях, незалежно від розміру екрану, використовувався один і той же інтерфейс, а на сторінці блокування можна було розміщувати віджети.
Android 4.3 Jelly Bean (липень 2013)
В Android 4.3 з’явився додаток App Ops, яке дозволяло забирати у додатків ті чи інші дозволи (наприклад, можливість виходити в інтернет або користуватися GPS). У стандартному додатку SMS з’явилася можливість відправки повідомлень декільком адресатам, а відправлення повідомлень на преміум-номери супроводжується запитом підтвердження. Android 4.3 підтримує екрани з роздільною здатністю до 4K.
Android 4.4 KitKat (вересень 2013)
У KitKat з’явилося прозоре статусне меню, підтримка бездротової друку, вбудована функція відеозапису екрану, платежі через NFC, а також експериментальна робоче середовище ART, відключена за замовчуванням.
Android 5.0 Lollipop (червень 2014 року)
У Lollipop середу ART стала основною, крім того, з’явилася підтримка 64-бітових процесорів. З цим оновленням Android перейшов на новий дизайн Material — яскравий, мінімалістичний, з плоским інтерфейсом, що імітує глянсове друковане видання. В Android 5.1 з’явилася можливість блокувати втрачений або вкрадений пристрій навіть після його повного скидання.
